Казкова новорічна ніч стає ближчою щомиті. Який сценарій новорічного столу оберете ви цього року? Звичаї проведення свята, як і його календарна дата, різняться в тих чи інших культур, але є дещо, що ріднить всі народи. Це свято має бути незабутньо веселим, нести мегазаряд позитиву і радості. І, звичайно, ця ніч має бути найсмачнішою. На сторінках нашого сайту ми розповімо вам про звичаї святкування Нового року в Україні і за її межами, а також допоможемо з вибором страв.
|
|
Відлунав новорічний бій годинника, проте зимові свята тільки почали свою яскраву, феєричну подорож Україною.
7 січня вся православна і грекокатолицька громада України святкуватиме Різдво Христове - велике християнське свято, що відзначають на згадку про народження Ісуса Христа. Цей день - один з найголовніших протягом року і передує йому сорокаденний піст. Він не такий строгий як Великодній, проте діє заборона на рибу і олію у понеділок, середу і п'ятницю, а після дня Святого Миколая риба дозволена лише на вихідних.
Розпочинається святкування напередодні самого Різдва, 6 січня, традиційною вечерею. Ще здавна не прийнято було їсти до сходу першої зірки на спомин про віфлеємську зорю. Проте з появою зорі на небі піст не завершується і вечерю у цей день господині готують пісну. У різних регіонах України різдвяне меню дещо відрізняється, проте на кожному столі присутні 12 пісних страв, серед яких почесне місце належиться традиційній куті. Рецептів її приготування також багато. Кожна господиня додає ті складники, що смакуватимуть її рідним, проте основними інгридієнтами залишається крупа (традиційно це пшениця, проте, використовують і жито, а на Сході довелось мені спробувати рисову кутю), мак, мед, горіхи, родзинки (або інші сухофрукти), цукор.
|
|
У дохристиянській Русі Новий рік пов'язквали з початком землеробства, а тому святкували у березні. Єздогадки, що звідси і походить традиція засівати у новорічний ранок зерном оселю. У 988 році, хрестивши Русь, князь Володимир наказав перенести святкування Нового року на вересень, перейнявши візантійсяку традицію. Так продовжувалось до кінця ХVІІ ст., коли Петро І, перейнявши західноєвропейську традицію, запровадив 1700 р. січневе новолітування. Того ж часу сягає традиція вбирання новорічної ялинки. В період радянської влади відбулося зміщення календаря на 14 днів, а тому офіційний Новий рік сьогодні припадає на 1січня, а церковний - на 14.
Українські традиції у святкуванні Нового року і Різдва об'єднують три свята - Святе Різдво, Святого Василія (власне Новий рік) та Святе Водохреще.
|
|
Вечір зустрічі Нового року (13.01) називали Щедрим вечором. Готували вечерю переважно із скоромних страв: печеню, смажене м'ясо, ковбаси, млинці з салом, пироги, вареники з сиром. В деяких місцевостях України, як і на Святвечір, на стіл ставили теж 12 страв, варили другу щедру кутю, заправлену смальцем. На стіл ставили книші й калачі та запалювали одну або три свічки. Обов'язковим було приготування млинців.
14.01 відзначався Новий рік (т.з. "старий" або церковний). Християни в цей день вшановували найменування Христа іменем Ісус (що слід було робити на 8 день від народження дитини) та Св. Василя Великого, якого вважали покровителем землеробства. Тому основною обрядодією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями.
З самого ранку хлопці (дівчата засівати не ходили) набирали в рукавички і кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Спочатку власну домівку, потім у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів. Господар щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гостинцями й грішми. Ходили інколи і цілі ватаги з козою та вертепом. Годилося також в цей день віншувати Василів. А, загалом, це свято проводили благоговійно з церковними або домашніми молитвами.
|
|
|